Як повернути судовий збір? (возврат судебного сбора)

PDF Друк e-mail
Корисна інформація - Судовий збір













У разі виникнення інших підстав, які не перераховані у ст. 7 Закону України «Про судовий збір», в тому числі сплати судового збору без подальшого звернення до суду і відповідно відсутності підстав для ухвалення судового рішення з питання повернення судового збору, кошти повертаються відповідно до Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок), затвердженого наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за № 1000/7288 (із змінами і доповненнями). Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету.




МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ


(Мінфін)

01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, 12/2, тел. 206-58-88, факс 425-90-26

E-mail: infomf@minfin.gov.ua: код ЄДРПОУ 00013480

 

 

 

№ 31-08330-10-18/14701 від 11.06.2012р.

 

 

 

 

 

Державна судова

адміністрація України

 

 

 

Щодо питань повернення

судового збору

 

 

Міністерство фінансів України розглянуло листа Державної судової адміністрації України від 07.05.2012 № 11-2365/12 щодо проблемних питань, які постали у практиці судів України при застосуванні Закону України «Про судовий збір», та в межах компетенції повідомляє.

Бюджетним кодексом України встановлено, що рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Державною казначейською службою України (пункт 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення").

Згідно частини другої статті 45 Бюджетного кодексу від 08.07.2010 (набрав чинності з 1 січня 2011 року) Державна казначейська служба України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України таза поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору         в

більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляд у ,~(кр і'м випадків, Шцо такі

заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям

позивача або за його клопотанням);

5)    закриття провадження у справі.

Тож у разі виникнення підстави для повернення судового збору, його повернення здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845. Зазначеною постановою визначено механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, прийнятих судами, а також іншими державними органами, які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

У разі виникнення інших підстав, які не перераховані у ст. 7 Закону України «Про судовий збір», в тому числі сплати судового збору без подальшого звернення до суду і відповідно відсутності підстав для ухвалення судового рішення з питання повернення судового збору, кошти повертаються відповідно до Порядку повернення коштів помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів (далі - Порядок), затвердженого наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2002 року за № 1000/7288 (із змінами і доповненнями). Порядок визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету. Водночас дія цього Порядку не поширюється на операції з повернення коштів з бюджету за рішенням суду. Відповідно до пункту 5 цього Порядку:

«Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Державного казначейства України за формою, передбаченою відповідними спільними нормативно-правовими актами Державного казначейства України та органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи, за підписом керівника установи або його заступників відповідно до їх компетенції з обов'язковим зазначенням такої інформації:

1) обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету;

2) найменування (П. І. Б.) платника;

3) ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

4) суми платежу, що підлягає поверненню;

5) дати та номера розрахункового документа, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання в довільній формі надається платником до органу Державного казначейства України разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією розрахункового документа (квитанції, платіжного доручення тощо), який підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Державного казначейства України, складається платником в довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування (П. І. Б.) платника, ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера облікової картки платника податків з ДРФО, або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті), адреси та номера контактного телефону одержувача, реквізитів рахунку одержувача коштів, суми платежу, що підлягає поверненню.

Виходячи з вищенаведеного, Порядок затверджений наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226, визначає процедури повернення коштів любих податків, зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів бюджету.

Відповідно до частини сьомої статті 45 Бюджетного кодексу України перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету згідно з бюджетною класифікацією в розрізі органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету визначені постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 №106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов’язкових платежів)» та інших доходів бюджету» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 № 277). Відповідно до цієї постанови контроль за справлянням судового збору (код бюджетної класифікації 22030000) до бюджету покладено на Верховний Суд України, Державну судову адміністрацію України, Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справу Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України.

Водночас згідно із пунктом 2 зазначеної постанови органи, що контролюють справляння надходжень бюджету повинні відповідно до законодавства забезпечити: здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів.

Крім того, повідомляємо, що Порядком казначейського обслуговування доходів та інших, надходжень державного бюджету, затвердженим наказом Державного казначейства України від 19 грудня 2000 року № 131, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 січня 2001 р. за № 67/5258 (із змінами і доповненнями) передбачено, що у регламентований час за результатами обробки інформації органи Державного казначейства України щоденно формують виписки з аналітичних рахунків, відкритих в . органах Державного казначейства України, у вигляді електронного реєстру розрахункових документів та у разі потреби роздруковують їх.

Зазначені виписки в електронному вигляді надаються органам, що контролюють справляння надходжень бюджету відповідно до затверджених порядків взаємодії Державного казначейства України із вказаними органами. У разі відсутності зазначених порядків взаємодії іншим органам, що контролюють справляння надходжень бюджету, виписки надаються на їх звернення.

Таким чином, у разі виникнення підстави для повернення судового збору за ухвалою суду його повернення здійснюється відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, а у разі інших підстав, які не перераховані у ст. 7 Закону України «Про судовий збір», в тому числі сплати судового збору без подальшого звернення до суду і відповідно відсутності підстав для ухвалення судового рішення з питання повернення судового збору, кошти повертаються відповідно до Порядку затвердженого наказом Державного казначейства України від 10 грудня 2002 року № 226.

Виходячи з вищенаведеного, питання повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, з фінансової точки зору повністю врегульовано діючими нормативно-правовими актами.

Крім того Міністерству юстиції України запропоновано внести такі зміни:

частину першу статті 7 Закону України «Про судовий збір» викласти в такій редакції:

«Сплачена сума судового збору повертається в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі; 6) в інших випадках, передбачених законодавством України».




ДЕРЖАВНА СУДОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ

01601, м. Київ, вул. Липська. 18/5, тел. 277-76-15, факс 277-76-11, inbox@court.gov.ua


№ 11-3740/12                   від 07.07.2012р.

Головам апеляційних судів

Начальникамтериторіальних управлінь

Державної судової адміністрації України



Державна судова адміністрація України надає роз’яснення щодо порядкуповернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету на рахунки,визначені для сплати судового збору, у випадках, коли провадження у справі невідкривається і в суду відсутні правові підстави для винесення рішення.


Повернення сум з рахунків, визначених для сплати судового збору, у цихвипадках здійснюється в порядку, передбаченому наказом Державноїказначейської служби України від 10 грудня 2002 року № 226(далі - Наказ). Відповідно до зазначеного Наказу повернення помилково або надмірузарахованих до бюджету платежів здійснюється органами Державноїказначейської служби України у національній валюті з відповідних рахунків,відкритих в згаданих органах. Повернення платежів здійснюється на рахункиодержувачів коштів, відкриті вбанках або органах Державної казначейськоїслужби України, що вказані у заяві платника.


Повернення платежів фізичнимособам, що не мають рахунків у банках, може здійснюватись у готівковій формі через банки або підприємства поштового зв'язку, вказані у заяві платника. Особа, яка бажає повернути грошові кошти, що були помилково сплачені на рахунок, визначений для сплати судового збору, звертається ззаявою до суду, на доходний рахунок якого була помилково сплачена сума, танадає оригінал платіжного документа, що підтверджує її сплату.

Суд розглядаєнадані документи, перевіряє факт зарахування коштів на рахунок, визначенийдля сплати судового збору, за випискою з рахунків і видає заявнику Довідку(Додаток №1).

Одночасно з видачею Довідки, відповідальний працівник суду назворотній стороні платіжного документу робить напис - «видана Довідка № від про повернення помилково сплачених коштів в сумі ». Написзавіряється підписом голови суду та скріплюється печаткою суду.


З отриманою довідкою та платіжним документом з відміткою суду заявник звертається до відповідного територіального управління Державноїсудової адміністрації України (далі - ТУ ДСА України) за місцем розташуваннясуду для отримання Подання до органу Державної казначейської службиУкраїни (Додаток №2). ТУ ДСА України залишає у себе Довідку суду, якудолучає до справи, а на зворотній стороні платіжного документу робиться напис:«Видано Подання № від на суму ». Напис завіряється підписомначальника ТУ ДСА України та скріплюється печаткою.


Подання надається платником до органу Державної казначейської служби України, де відкрито відповідний рахунок, визначений для сплатисудового збору, на який помилково були зараховані кошти заявника, разом ізйого заявою про повернення коштів з бюджету, в якій заявник вказує спосібповернення коштів. До заяви та Подання також додається оригінал платіжногодокумента про сплату коштів, що повертаються, з відповідними написами назворотній стороні. Також надаємо для відома та використання в роботі копію листа Міністерства фінансів України від 11 червня 2012 року № 31-08330-10-18/14701щодо питань повернення судового збору. Начальникам ТУ ДСА України повідомити з даного питання місцевісуди. Додаток: на 6 арк.


З повагою Перший заступник                      Голови І. Балаклицький





5.2. Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається:

- в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір, або

- в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті (при цьому в його мотивувальній частині наводяться підстави повернення сум судового збору згідно із Законом), або

- в ухвалі про повернення сум судового збору, винесеній як окремий процесуальний документ (зокрема, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини першої статті 88 ГПК).

В усіх наведених випадках за необхідності відповідний процесуальний документ виготовляється у двох примірниках (оригіналах), один з яких залишається у матеріалах справи, а інший надсилається особі, яка сплатила судовий збір до державного бюджету України.

Законом не передбачено граничного строку повернення сплаченої суми судового збору.

(Постанова Пленуму ВГСУ від 21.02.2013  № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України")




5.3. До нормативного врегулювання порядку повернення сплаченої суми судового збору в разі неподання до господарського суду заяви чи скарги у останнього відсутні визначені законом підстави для видачі процесуальних чи будь-яких інших документів щодо повернення з державного бюджету України відповідних сум. Про наведене заявники повідомляються листом господарського суду за підписом відповідного працівника апарату суду.

(Постанова Пленуму ВГСУ від 21.02.2013  № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України")




5.1 Статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.


(Постанова Пленуму ВГСУ від 21.02.2013  № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України")


вернуть судебный сбор, возвратить судебный сбор, срок возврата судебного сбора


У Роз'ясненні Вищого арбітражного суду, від 04.03.1998, № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», зазначається, що сплачене заявником державне мито підлягає поверненню також у разі, коли сторона звертається до господарського суду із заявою про перегляд в апеляційному або у касаційному порядку ухвал, можливість оскарження яких не передбачена ГПК (статті 20, 24, 25, 26, 27, 31, 41, 58, 64, 68, 77, 88, 89, 120, ч. 4 ст. 121, ст. 1211 та 122 ГПК). У таких випадках суд апеляційної або касаційної інстанції на підставі ч.1 ст. 106 або ч. 1 ст. 11113 ГПК відмовляє у прийнятті апеляційної або касаційної скарги і повертає сплачене до бюджету державне мито на підставі п. 2 ч. 1 ст. 8 Декрету, виносячи з цих питань відповідну ухвалу.