Рішення. 2010. Книга розрахункових операцій (КОРО)

PDF Друк e-mail
Податкове законодавство - Розрахунки: регулювання обігу готівки, РРО

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


14 червня 2010 р.          Справа № 2-а-1623/10/0270


Вінницький окружний адміністративний суд в складі


Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,


при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна


за участю представників сторін:


позивача :


відповідача :


розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи


за позовом: Д.


до: Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції


про: скасування рішень



ВСТАНОВИВ :


15 квітня 2010 року Д. звернувся в суд з позовом до Хмільницької об`єднаної державної податкової інспекції про скасування рішення від 04.03.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 337 грн. та рішення від 04.03.2010р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 59 321,25 грн.


Позов мотивовано тим, що на підставі виявлених порушень, відображених в акті перевірки від 15.02.2010р., 04.03.2010р. Хмільницькою ОДПІ було прийнято рішення про застосування до Д. штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 337 грн. та рішення про застосування до Д. штрафних (фінансових) санкцій в сумі 59 321,25 грн.


Позивач вважає, що дані рішення є протиправними та просить їх скасувати, оскільки штрафні санкціїзастосовані до нього крім усього іншого з підстав відсутності, на думку перевіряючих, у нього книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО), тоді як зазначена книга ним велася та була надана перевіряючим.


Представники позивача в судових засіданнях позов підтримали повністю та просили суд задовольнити його, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях.


Представник відповідача щодо заявленого позову заперечував повністю з тих підстав, що оскаржувані рішення прийняті Хмільницькою ОДПІ в межах наданих повноважень та відповідно до порушень, які виявлені в ході проведення перевірки і зафіксовані в акті, посилаючись на обґрунтування, що зазначені в акті перевірки та письмових запереченнях від 05.05.2010р. за № 1949 (а.с. 21).


В судовому засіданні 09.06.2010р. було допитано в якості свідків –Т. та П., державних податкових ревізорів-інспекторів, які здійснювали перевірку. Зі слів свідків, 15 лютого 2010 року вони зайшли в магазин –кафе “В” та придбали товар на загальну суму 32 грн. 25 коп. Зазначена операція не проведена через РРО, відповідний розрахунковий документ їм надано не було. Після чого вони пред’явили продавцю посвідчення і направлення на перевірку та попросили надати їм КОРО. Книга обліку розрахункових операцій дійсно була їм надана, але вона не була зареєстрована в податковому органі, тому в акті вони зазначили, що вона відсутня. Однак, в наданій їм КОРО усі Z-звіти були вклеєні та здійснено оприбуткування усіх готівкових коштів.


Також, в судовому засіданні 11.06.2010р. було допитано в якості свідків –А., І., продавців магазину-кафе “В”, в якому проводилась перевірка. Зі слів свідків, книга ОРО зареєстрована в податковому органі та скріплена печаткою була надана перевіряючим. Щодо не проведення товару через РРО, вони пояснили, що якраз у цей момент в касовому апараті закінчилась стрічка, в зв’язку з чим не було можливості видати перевіряючим розрахунковий документ.


Заслухавши пояснення представників сторін та показання свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.


Як вбачається з матеріалів справи, 15.02.2010р. посадовими особами ДПА у Вінницькій області проведено перевірку магазину-кафе “В”, де здійснює підприємницьку діяльність Д.


За результатами перевірки складено Акт перевірки за дотриманням суб`єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 15.02.2010р. (а.с. 8-9), в якому відображенні наступні порушення:


- при продажу товарів на загальну суму 32,25 грн. розрахункову операцію не проведено через реєстратор розрахункових операцій, відповідні розрахункові документи не роздруковано та не видано;


- не забезпечено зберігання в книзі обліку розрахункових операцій (далі –КОРО) фіскальних звітних чеків, а саме фіскальних звітних чеків в кількості 174 штук (КОРО відсутня);


- неоприбутковано готівкові кошти в сумі 3 467,40 грн. так як не здійснено облік зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичного надходження у книзі обліку розрахункових операцій.


На підставі встановлених порушень, відображених в Акті перевірки, Хмільницькою ОДПІ 04 березня 2010 року прийнято рішення про застосування до Д. штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 337 грн. (а.с. 7) та рішення (а.с. 6) про застосування до Д. штрафних (фінансових) санкцій в сумі 59 321,25 грн.


В судовому засіданні судом оглянуті оригінали акту перевірки та рішень про застосування штрафних санкцій, інші документи, долучені до матеріалів справи.


КОРО, яка надавалась перевіряючим, оглянути суд не мав можливості, оскільки офіс, де вона зберігалась, згорів, що підтверджується актом про пожежу від 14.03.2010р. (а.с. 33-34) та довідкою від 19.04.2010р. за вих. № 750, виданою начальником Хмільницького РВ ГУ МНС України у Вінницькій області (а.с. 35).


За таких обставин, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.


Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України від 04 грудня 1990 року №509 “Про державну податкову службу України” (Закон №509), відповідно до якого Хмільницька ОДПІ є органом державної податкової служби і суб’єктом владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції, що тягне за собою розгляд цього спору за правилами КАС України згідно із положеннями пункту 4 частини першої статті 17 цього Кодексу.


Відповідно до пункту 2 статті 11 Закону №509, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.


Відповідно до статті 15 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.


Частиною першою статті 16 цього Закону визначено, що контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону, а відповідно до частини четвертої - планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.


Що стосується встановлених в ході перевірки порушень, то слід зазначити, що згідно із пунктом 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу України”, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України, зокрема, відповідно до статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” за виявлені порушення до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), відповідні органи державної податкової служби України мають право приймати рішення про застосування фінансових санкцій.


Основним нормативним документом який визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій при цьому, є Закон України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”(Закон №265).


Відповідно до п.1 частини 1 статті 3 Закону №265 суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок


Пунктом 9 зазначеної вище статті визначено обов’язок суб’єкта підприємницької діяльності щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.


Відповідно до частини 1 статті 17 Закону №265 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.


Частиною 3 зазначеної вище статті визначено, що у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи не прошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну до СПД застосовується фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.


З наведеного вище положення вбачається, що за використання незареєстрованої КОРО передбачена окрема відповідальність із встановленим розміром штрафних санкцій. Однак, не дивлячись на те, що перевіряючі в своїх показаннях стверджують, що фіскальні звітні чеки були вклеєні в КОРО, ними застосовано до позивача штрафну санкцію, передбачену п.4 частини 1 статті 17 Закону №265, а саме: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, а не за використання незареєстрованої КОРО.


Крім того, суд вважає за необхідне уточнити, що при проведенні аналізу зазначеної вище норми вбачається, що за не роздрукування (не зберігання) фіскальних звітних чеків фінансова санкція становить двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., тобто фактично за виявлений факт порушення.


З метою вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб’єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержанням ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов’язань перед бюджетами і державними цільовими фондами Президентом України прийнято указ в якому установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами –громадянами України, іноземним громадянами та особами без громадянства, які є суб’єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюється Національним банком України, до них застосовуються штрафні санкції у вигляді штрафу. Зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки застосовується штраф у п’ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.


Відповідно до пунктів 1.2, 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті, оприбуткування готівки –це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.


Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або використанням розрахункових книжок (РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).


Таким чином, в останньому випадку, для оприбуткування готівки суб’єкт господарювання повинен провести готівкові кошти у повній сумі їх фактичних надходжень через реєстратор розрахункових операцій, роздрукувати фіскальні звітні чеки і здійснити їх облік у книзі обліку розрахункових операцій.


Статтею 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.


Зі слів перевіряючих облік готівки в книзі обліку розрахункових операцій позивачем здійснювався, однак, враховуючи використання не зареєстрованої КОРО, до позивача було застосовано штрафну санкцію, передбачену за нездійснення обліку готівки в книзі обліку розрахункових операцій.


Зі слів представників позивача, книга ОРО, що була надана перевіряючим, відповідала усім нормам чинного законодавства, а саме: була прошита, пронумерована та зареєстрована у відповідному органі ДПС, оскільки на момент проведення перевірки використовувалась КОРО зареєстрована як КОРО первинної реєстрації. Дана КОРО зареєстрована в відповідному журналі під № 827 в липні 2008 року (а.с. 47) (оригінал журналу оглянуто в судовому засіданні). На підтвердження причин, з яких КОРО використовувалась такий тривалий час, позивачем надано денні звіти за період з липня 2008 року по лютий 2010 року. Як вбачається із зазначених звітів близько 90 днів у наведений вище період магазин не працював.


Частиною 2 статті 71 КАС України визначено. що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.


В супереч наведеним вище положенням, крім показання свідків, які суд з огляду на все вищевикладене оцінює критично, суду не надано жодного доказу на підтвердження використання позивачем незареєстрованої КОРО, в додатках до Акту від 15.02.2010 року не міститься копій першої та останньої сторінок КОРО, що оглядалась перевіряючи ми під час перевірки, на підтвердження зазначеної обставини.


За таких обставин, жодних доказів порушення Д. норм Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, окрім своїх припущень, відповідач суду не надав, а відтак судом не вбачається підстав, які б обумовлювали можливість притягнення позивача до відповідальності, передбаченої ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”та ст. 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.


Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.


У відповідності з ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.


Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.


Згідно ч.2 ст.162 Кодексу у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб’єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов’язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.


Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню.


Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Квитанцією № 34 від 13.04.2010р. (а.с. 2) документально підтверджено розмір судового збору, що сплачений позивачем - 3 грн. 40 коп., який підлягає стягненню на його користь.


Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -


ПОСТАНОВИВ :


Адміністративний позов задовольнити повністю.


Визнати протиправним та скасувати рішення Хмільницької ОДПІ від 04.03.2010 року про застосування до Д. штрафних (фінансових) санкцій в сумі 59 321 грн. 25 коп.


Визнати протиправним та скасувати рішення Хмільницької ОДПІ від 04.03.2010 року про застосування до Д. штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17 337 грн. 25 коп.


Стягнути з Державного бюджету України на користь Д. сплачений судовий збір в сумі 3 грн. 40 коп. (три гривні 40 коп.)




 

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.


 

Повний текст постанови оформлено: 18.06.10



Суддя Поліщук Ірина Миколаївна




 

Похожие материалы: