Відсутність товарно-транспортних накладних не є доказом безтоварності господарських операцій (практика ВАСУ)

PDF Друк e-mail
Судова практика - Оскарження податкових повідомлень-рішень



ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 січня 2014 року № К/800/31054/13


Вищий адмiнiстративний суд України у складi колегiї суддiв: Головуючий суддя Муравйов О. В., суддi Вербицька О. В., Маринчак Н. Є., розглянувши у попередньому судовому засiданнi касацiйну скаргу Державної податкової iнспекцiї у Оболонському районi м. Києва Державної податкової служби на  за позовом Публiчного акцiонерного товариства «Деревообробний комбiнат № 7»до Державної податкової iнспекцiї у Оболонському районi м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повiдомлень-рiшень, —

ВСТАНОВИВ:

 в задоволеннi позову вiдмовлено.

Постановою Київського апеляцiйного адмiнiстративного суду вiд 21.05.2013 року апеляцiйну скаргу ПАТ «Деревообробний комбiнат № 7» задоволено.  скасовано. Прийнято нову, якою позовнi вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податковi повiдомлення-рiшення Державної податкової iнспекцiї у Оболонському районi м. Києва Державної податкової служби вiд 15.11.2012 року № 0000992260 та № 0000982260.

Не погоджуючись iз постановою апеляцiйного суду, вiдповiдач звернувся до Вищого адмiнiстративного суду України з касацiйною скаргою, в якiй просить її скасувати, залишити в силi постанову суду першої iнстанцiї. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матерiального права, зокрема, , , .

Заперечення на касацiйну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по сутi.

Судами першої та апеляцiйної iнстанцiй встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою iнспекцiєю у Оболонському районi мiста Києва Державної податкової служби документальної планової перевiрки ПАТ «Деревообробний комбiнат № 7» з питань дотримання вимог податкового законодавства за перiод з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та iншого законодавства за перiод з 01.04.2011 року по 30.06.2012 року складено акт вiд 02.11.2012 року № 876/22-6/30531566, яким зафiксовано порушення позивачем вимог  у зв’язку з чим занижено податок на прибуток в розмiрi 7461,00 грн., , , у зв’язку з чим занижено податок на додану вартiсть на загальну суму 66973,00 грн.

На пiдставi акта перевiрки вiдповiдачем прийнято податковi повiдомлення-рiшення вiд 15.11.2012 року № 0000982260, яким визначено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартiсть у розмiрi 66973,00 грн., та вiд 15.11.2012 року № 0000992260, яким позивачу визначено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток в розмiрi 70461,00 грн.

Вiдмовляючи в задоволеннi позову, суд першої iнстанцiї виходив з того, що матерiалами справи не пiдтверджено реальне здiйснення господарських операцiй з купiвлi продажу, надання послуг тощо, адже значна частина первинних документiв складена з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерськiй облiк та фiнансову звiтнiсть», а тому останнi не можуть бути належним пiдтвердженням реальностi укладених договорiв. Окрiм того, позивачем не було надано анi до суду, анi до перевiрки договорiв, укладених позивачем з його контрагентами — ТОВ «Вiп-Союз» та ПП «Подряд», матерiали справи також не мiстять належних доказiв транспортування придбаного позивачем товару.

Суд апеляцiйної iнстанцiї дiйшов висновку про наявнiсть пiдстав для задоволення позову у зв’язку з необґрунтованiстю висновкiв, викладених в актi перевiрки, на основi яких прийнято оскаржуванi податковi повiдомлення-рiшення.

Колегiя суддiв з таким висновком апеляцiйного суду, враховуючи наступне.

 встановлено право суб’єкта пiдприємницької дiяльностi на вiднесення сум сплаченого податку на додану вартiсть до податкового кредиту у разi здiйснення операцiй з:

а) придбання або виготовлення товарiв (у тому числi в разi їх ввезення на митну територiю України) та послуг;

б) придбання (будiвництво, спорудження, створення) необоротних активiв, у тому числi при їх ввезеннi на митну територiю України (у тому числi у зв’язку з придбанням та/або ввезенням таких активiв як внесок до статутного фонду та/або при передачi таких активiв на баланс платника податку, уповноваженого вести облiк результатiв спiльної дiяльностI);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митнiй територiї України, та в разi отримання послуг, мiсцем постачання яких є митна територiя України;

г) ввезення необоротних активiв на митну територiю України за договорами оперативного або фiнансового лiзингу.

Вiдповiдно до  податковий кредит звiтного перiоду визначається виходячи з договiрної (контрактної) вартостi товарiв/послуг, але не вище рiвня звичайних цiн, визначених вiдповiдно до , та складається з сум податкiв, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою , протягом такого звiтного перiоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарiв (у тому числi при їх iмпортI) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операцiях у межах господарської дiяльностi платника податку; придбанням (будiвництвом, спорудженням) основних фондiв (основних засобiв, у тому числi iнших необоротних матерiальних активiв та незавершених капiтальних iнвестицiй у необоротнi капiтальнi активи), у тому числi при їх iмпортi, з метою подальшого використання в оподатковуваних операцiях у межах господарської дiяльностi платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно вiд того, чи такi товари/послуги та основнi фонди почали використовуватися в оподатковуваних операцiях у межах господарської дiяльностi платника податку протягом звiтного податкового перiоду, а також вiд того, чи здiйснював платник податку оподатковуванi операцiї протягом такого звiтного податкового перiоду.

Вiдповiдно до  платник податку зобов’язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу пiдписану уповноваженою платником особою та скрiплену печаткою (за наявностI) податкову накладну,

Правовi наслiдки у виглядi виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разi реального (фактичного) вчинення господарських операцiй з придбання товарiв/робiт/послуг, що пов’язанi з рухом активiв, змiною зобов’язань чи власного капiталу платника, та вiдповiдають економiчному змiсту, вiдображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення вiдповiдних документiв або рух грошових коштiв на рахунках платникiв податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податковi накладнi та iншi первиннi документи, якi, виходячи з наведеного, видаються на пiдтвердження реально вчиненої операцiї. Однак, наявнiсть податкових накладних є необхiдною, але не безумовною пiдставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартiсть.

Судом апеляцiйної iнстанцiї встановлено, що реальнiсть господарських операцiй по виконанню договорiв, укладених позивачем з ТОВ «Сидона», ТОВ «Сота-Пресс-Карт», ТОВ «Вiп-Союз», ПП «Пiдряд» та ТОВ «Кошторисно-консалтингова група» пiдтверджується матерiалами справи.

Зокрема, з копiй виписок з банкiвських рахункiв про оплату ТМЦ, прибуткових ордерiв, карток складського облiку, вимог про вiдпуск (внутрiшнє перемiщення) матерiалiв, актiв про використання/списання ТМЦ, журналу видачi довiреностей особам, уповноваженим на отримання ТМЦ, iнформацiї щодо транспортних засобiв позивача, якими останнiй транспортував ТМЦ, подорожнiх листiв на цi автомобiлi вбачається, що товарно-матерiальнi цiнностi оплачувалися, оприбутковувалися, передавалися для зберiгання на склад та вiдображалися у складському облiку кiлькостi отриманих на склад ТМЦ, вартiсть товарно-матерiальних цiнностей вiдображалася також в бухгалтерському облiку позивача, зазначенi ТМЦ видавалися зi складу та використовувалися за призначенням, списувалися, що оформлювалося та пiдтверджується вiдповiдними первинними документами, що мiстяться в матерiалах справи.

В обґрунтування своїх вимог податковий орган, з яким погодився суд першої iнстанцiї, зазначив про наявнiсть недолiкiв у податкових накладних щодо заповнення реквiзитiв вiдносно вiдомостей про договори щодо виконання яких вони виданi.

Колегiя суддiв погоджується з висновком суду апеляцiйної iнстанцiї про те, що помилкове зазначення позивачем iншого номеру договору не є вирiшальною ознакою для визнання такої податкової накладної недiйсної за умови, якщо iз сутi господарських операцiй вбачається їх реальний характер та товарнiсть.

Судом першої iнстанцiї зазначено, що у видаткових накладних № РН-159 вiд 23.08.2011 року, № РН-267 вiд 08.09.2011 року, № РН-1075 вiд 30.11.2011 року та № 2283 вiд 30.03.2012 року, складених ТОВ «Сидона», вiдсутнi данi (ПІБ та посада особи), що дають змогу iдентифiкувати особу, яка брала участь у здiйсненнi господарської операцiї; у видатковiй накладнiй № 1601 вiд 16.09.2011 року, складенiй на виконання договору поставки № 3 вiд 14.09.2011 року, вiдсутнi данi (ПІБ та посада особи), що дають змогу iдентифiкувати особу, яка брала участь у здiйсненнi господарської операцiї з огляду на наступне.

Проте, апеляцiйним судом встановлено, що останнi мiстять пiдписи осiб, уповноважених позивачем на отримання ТМЦ згiдно з виданими довiреностями, що також мiстяться в матерiалах справи; окрiм того, на видаткових накладних проставленi штампи та печатки позивача, що дозволяє iдентифiкувати юридичну особу, яка отримала ТМЦ.

Крiм того, в актi перевiрки зазначено про вiдсутнiсть у позивача товарно-транспортних накладних. Проте, позивачем вказано, що вивiз товару здiйснювався ним самостiйно на власному транспортi, а тому товарно-транспортна накладна для нього не є обов’язковою.

На виконання  i , .

Згiдно з   встановлено, що для водiя юридичної особи або фiзичної особи — пiдприємця, що здiйснює вантажнi перевезення для власних потреб необхiдно мати: накладна або iнший документ, який пiдтверджує право власностi на вантаж; посвiдчення на право керування транспортним засобом вiдповiдної категорiї; реєстрацiйний документ на транспортний засiб або iнший засвiдчений в установленому порядку документ, що пiдтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; талон про проходження державного технiчного огляду; полiс (сертифiкат) обов’язкового страхування цивiльно-правової вiдповiдальностi власникiв наземних транспортних засобiв.

Для водiя юридичної особи необхiдним є також дорожнiй лист з вiдмiтками про проведення передрейсових медичного огляду водiя та огляду технiчного стану транспортного засобу.

Отже, наявнiсть товарно-транспортної накладної не є обов’язковою умовою для водiїв юридичних осiб, що здiйснюють перевезення для власних потреб.

На пiдтвердження перевезення вантажу власними силами для власної господарської дiяльностi позивачем надано роздрукiвку оборотно-сальдової вiдомостi по рахунку 105 з перелiком транспортних засобiв, якi знаходяться на балансi позивача та завiренi копiї подорожнiх листiв, якi пiдтверджують рух транспортних засобiв позивача, проте належної правової оцiнки судом першої iнстанцiї цим доказам надано не було.

Також судом апеляцiйної iнстанцiї встановлено, що реальнiсть здiйснення господарських операцiй пiдтверджуються наявними в матерiалах справи рахунками — фактурами, довiдками банку про рух грошових коштiв.

Враховуючи, що судом апеляцiйної iнстанцiї встановлено факт здiйснення господарських операцiй, наявнiсть у позивача та його контрагентiв податкової правосуб’єктностi учасникiв господарської операцiї, зв’язок мiж укладеними договорами та господарською дiяльнiстю платника податку, усi витрати пiдтвердженi належним чином оформленими первинними документами, пiдстави для прийняття оскаржуваного повiдомлення-рiшення вiдсутнi.

Оскiльки в порушення , податковим органом не доведено правомiрностi прийняття спiрних податкових повiдомлень-рiшень, колегiя суддiв погоджується з висновком суду апеляцiйної iнстанцiї про задоволення позову.

Доводи касацiйної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до переоцiнки обставин, встановлених судом апеляцiйної iнстанцiї, що у вiдповiдностi до  не вiднесено до повноважень суду касацiйної iнстанцiї.

За таких обставин пiдстави для задоволення касацiйної скарги вiдсутнi.

Керуючись , , , суд, —

УХВАЛИВ:

Касацiйну скаргу Державної податкової iнспекцiї у Оболонському районi м. Києва Державної податкової служби вiдхилити.

 залишити без змiн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з пiдстав та в порядку, передбачених статтями .


Головуючий суддя
О. В. Муравйов

Суддi:
О. В. Вербицька
Н. Є. Маринчак


К/800/45872/13 від 16.10.2013 р.


Додатково див. лист Міністерства доходів і зборів України за №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 від 19 вересня 2013 року



 

Похожие материалы: